Роздуми директора про сучасного керівника
«Людина, яка знає «як», завжди знайде
роботу, а людина, яка знає «чому», буде
її начальником…»
У мене вже 40 років є улюблена робота, про яку я мріяла з дитинства, і от уже 40 років (не приховаю, найважчих) — я директор Новогригорівського комунального закладу дошкільної освіти «Оленка» Вознесенської міської ради, Миколаївської області. Тому я просто зобов'язана знати, «як» і хоча б шукати відповіді на всі «чому»... Дитячий садок як Палац Дитинства — проблема дорослих. Яким він повинен бути, щоб виросли наші діти по-справжньому успішними, щасливими, відбулися Людьми? Дорослі чекають «результатів» перебування в закладі дошкільної освіти... З «результативністю» такого роду дошкільної освіти доводиться стикатися вже в першому класі, коли діти не тільки погано підготовлені до школи, а, ще гірше, зовсім не бажають вчитися, пройшовши через постійні випробування методиками раннього навчання читання, письма. Я завжди переконую своїх співрозмовників, що життя дошкільника — це не підготовка до школи, до життя, а вже життя!
Майже століття тому Софія Русова писала (мені здається, що провидиця говорить про наше сьогодні): «Мало ще мати вихователів з відзнакою, науковою підготовкою, треба, щоб усе громадянство розуміло велику вагу виховання й утворювало найкращі задля цього умови». Важливий висновок, який робить педагог, полягає в тому, що тільки досвідчений, щасливий, незалежний, а не змучений, безправний педагог принесе найбільшу користь учням і їхнім батькам». Потрібне ще й інше, без чого бути керівником дорослого колективу просто неможливо. Це інше, найважливіше, полягає в умінні зберегти в собі, всупереч часу, циркулярам, обов'язкам адміністратора, — дитяче, ненаситно-допитливе, дослідницьке, дієве сприйняття життя, з його впевненістю в обов'язковій перемозі Добра і Любові, Справедливості та Краси, з його дивовижною властивістю жити водночас у двох світах: реальному і казковому, жити тим, що є, і тим, що буде! Обов'язково буде! І ось для життєдіяльності нашого закладу дошкільної освіти я знайшла у мудрої Софії справді дієве велике гасло задля найкращого виховання: «Це велика, щира, самовіддана приязнь, любов до дітей. Вона, як сонце, утворює дітям найкращий осередок. А як немає її в серці садівниці, то і справа її мертва, формальна, вона буде відтворювати всі формули педагогічного механізму, але не утворить щастя дітям...»
І. Директор сьогодні
А чи легко бути лідером в закладі дошкільної освіти, хоч і невеличкому, сільському, сьогодні? Напевно, важко. Адже це приблизно 12-15 співробітників, 50-60 дітей і подвоєна цифра батьків у щоденній взаємодії. Через призму прожитого я розумію, що педагогічної освіти для керівника замало. Життя примушує вчитися і перетворюватися на психолога, мистецтвознавця, юриста, бухгалтера, менеджера, дизайнера... Як налагодити контакти? Де шукати допомоги? А яку тему обрати для чергової зустрічі з батьками? Як все правильно організувати? — питання, які щодня постають перед керівником. У мене багато прав, але не менше обов'язків і відповідальності. Але точно знаю, що не маю права на грубість, роздратування, на неувагу і нерішучість а маю право на мудрість, гнучкість, високий професіоналізм, на високу працездатність, величезну відповідальність за роботу в установі і, звичайно ж, постійне хвилювання за результати роботи колективу. Сьогодні ніхто не знає, що буде завтра, а керівник повинен оперативно відчувати час, передбачати і прогнозувати будь-яку ситуацію, гнучко перебудовуватися за всіх вимог життя, розумно ризикувати. Я не можу собі дозволити не вчитися щодня і щогодини. Як гортаючи сторінки книги, перегортаю дні свого життя і щоднини розв'язую складні завдання і приймаю непрості рішення, додаючи цінностей в ту скарбничку, яка називається досвідом керівника.
На мій погляд, роль лідера в освіті — зуміти поставити перед собою завдання розвитку системи, управлінцем якої ти є. Бути лідером в освіті, від директора до міністра, — це значить уміти робити прогноз-проектування. Яка людина буде потрібна не тільки сьогодні, а й завтра, і за 10—20 років. Уміти прогнозувати, тобто проектувати не тільки запити суспільства, а і сам педагогічний процес формування нової людини.
Спроби відповідати вимогам керівника саме такого ґатунку привели мене до висновку: будь-який проект може бути ефективно реалізований тільки за умови взаєморозуміння і тісної співпраці всіх учасників освітньо-виховного процесу — керівника, педагогів, батьків, дітей.
Але роль керівника в налагодженні колективної взаємодії обов'язково має бути провідною... Мислити потрібно альтернативно. Керівник, власне, є андрагог (вершина), що може будь-якої миті показати свій «майстер-клас», і якщо хоч інколи працює з дітьми, він має бути «гравцем-тренером». Важливо, щоб смисл своєї роботи керівник педагогічного колективу пов’язував не лише з управлінням і контролем, а й зі створенням сприятливих умов для розвитку кожного свого колеги з його індивідуальними особливостями, біографією, досвідом.
Важливим показником професійної компетентності керівника вважаю здатність не лише усвідомлювати, як і чому підлеглий вчинив певним чином, а й те, заради чого він це зробив, яким цінностям надав перевагу, а від яких відмовився.
ІІ. Роль керівника у формуванні сприятливого мікроклімату
Вічною істиною є те, що щирість, урівноваженість, розуміння самого себе й інших – от запорука щастя й успіху в будь-якій діяльності. Серед значної кількості управлінських функцій, які здійснює керівник закладу, надзвичайно важливою і вкрай необхідною для успішної роботи, є створення сприятливого психологічного клімату. Це один із видів діяльності, який на мою думку викликає найбільші утруднення при виконанні службових обов’язків,так як пов’язаний з людським фактором, специфікою жіночого колективу і який би міг сприяти підвищенню ефективності навчально-виховного процесу. І одним із найважливіших завдань закладу і керівництва є фактор формування здорового психологічного клімату, що є одним із вагомих факторів успішної життєдіяльності людини. Наявність здорового психологічного клімату – результат кропіткої роботи керівництва, один із показників зрілості колективу, з впевненістю можна називати колектив «Оленки», у якому міжособистісні взаємини основані на взаємній довірі людей, відкритості, чесності, порядності, повазі, тощо. Це команда і словом і ділом. Це колектив, який працює для дітей.
Ознаки сильного керівника:
- Здатний бути лідером.
- Має здатність приймати нестандартні управлінські рішення в умовах, коли альтернативні варіанти дій незрозумілі або сумнівні.
- Здатний найти оптимальний варіант рішення в умовах обмеженого часу.
- Може йти на виправданий ризик і на впровадження нововведень в організацію.
- Має схильність до самоаналізу, розуміє роль лідера в організації,уміє бачити те, який вплив він справляє на підлеглих.
- Заохочує участь членів колективу в обговоренні проблем, здатний відмовитися від своєї точки зору, якщо доведуть, що вона не оптимальна.
- Обговорює свої якості, приймає зауваження, але при цьому зберігає впевненість у собі.
- З витримкою ставиться до перемог і поразок.
- Компетентний у специфічних проблемах управління.
- Висловлює підлеглим тільки конструктивну критику, прагнучи допомогти їм краще виявити себе професійно.
- Є прикладом у ефективності використання робочого часу, ділиться зі своїми колегами раціональними прийомами досягнення цього.
- Здатний бачити зміни, що відбуваються навколо нього.
- Здатний нести відповідальність за доручені справи.
- Відкритий для спілкування з усіма підлеглими, уважний до їхніх ділових пропозицій. У різноманітних формах виражає за це подяку.
- Здатний розв’язувати конфлікти, виступати в ролі посередника між конфліктуючими сторонами.
Перелік знань, умінь і якостей сучасного керівника ЗДО,
які є для мене орієнтиром в роботі директора
Знання:
- сучасні тенденції розпитку Національної системи освіти;
- стратегії розвитку освіти в Україні у XXI столітті;
- психологічні особливості дітей дошкільного віку;
- теоретичні основи управління, провідні управлінські школи і концепції, особливості управління у сфері освіти України;
- стилі ефективного керівництва педагогічним колективом;
Управлінські вміння:
- планування діяльності закладу дошкільної освіти з урахуванням нових тенденцій в освіті, створення його програми розвитку на найближчу перспективу;
- ефективне керівництво діяльністю педагогічного колективу;
- стимулювання та підтримка продуктивної, творчої життєдіяльності педагогічного колективу;
- координація діяльності педагогічних працівників, організація групової взаємодії;
- просвіта різних суб'єктів освітнього процесу на засадах гуманітарної педагогіки;
- дотримання прав і свобод педагогів;
- здійснення моніторингу професійного зростання педагогічних працівників;
- мотивація педагогічних працівників на досягнення високих результатів праці та самовдосконалення.
Педагогічні вміння:
- свідомий вибір та ефективна реалізація освітньої програми (освітніх програм);
- впровадження інноваційних програм та технологій виховання і навчання;
- сприяння підвищенню професійної майстерності педагогічних працівників;
- створення позитивного психологічного клімату в педагогічному колективі;
- конструктивне розв’язання спірних питань, попередження та ефективне розв’язання конфліктів у колективі, винаходження для цього нових можливостей, засобів, інноваційних методів;
- заохочення та підтримка творчої ініціативи педагогічних працівників;
- забезпечення високої якості освіти;
- турбота про благополуччя дітей, їх комфорт, захист від негативних наслідків педагогічних помилок;
- здійснення моніторингу підготованості дітей дошкільного віку;
- налагодження конструктивної взаємодії з членами родин дітей;
- участь у методичній роботі на рівні міста;
- створення власних методичних розробок.
Особистісні якості:
- культура;
- розсудливість;
- комунікабельність;
- емоційна сприятливість та стійкість;
- уважність;
- самостійність;
- відповідальність;
- мобільність.
Складові ефективної управлінської діяльності
щодо створення сприятливого клімату:
- уміння керівника залучати педагогів до планування управлінської діяльності;
- надання педагогам самостійності в роботі;
- демонстрація педагогам кваліфікованої допомоги;
- приклад педагогічної майстерності;
- об’єктивно, доброзичливо оцінювати діяльність;
- бачити більше позитивного, ніж негативного;
- уміло сприяти розв’язанню конфліктних ситуацій;
- створювати творчу, ділову атмосферу, хороший настрій у колективі;
- об’єктивно ставитися до всіх;
- бачити в кожному унікальну, неповторну особистість тощо.
Ознаки здорового психологічного клімату
1. Я рідко бачу на початку робочого дня похмурі обличчя колег.
2. Більшість із нас радіє, коли з’являється можливість поспілкуватися один з одним.
3. Доброзичливість і спокійні інтонації переважають у нашому діловому спілкуванні.
4. Успіхи кожного з нас щиро радують усіх інших і майже ні в кого не викликають заздрості.
5. У нашому колективі новачок, швидше за все, зустріне доброзичливість і привітність.
6. У випадку неприємностей ми не поспішаємо звинувачувати один одного, а намагаємося спокійно розібратися у їхніх причинах.
7. Коли поруч з нами наш керівник, ми почуваємо себе природно і розкуто.